Інтегральна медицина

Медицина, окрім її важливої частини – гігієна, особливого вкладу в досягнення цієї мети не робить. Більш того, багатьма своїми нефізіологічними методами і засобами швидше культивує нові хвороби, що далеко не сприяє генетичному здоров'ю людини. Зрозуміло, безперечні досягнення сучасної офіційної медицини в області реаніматології, хірургії, боротьби з епідеміями, з важкими гострими захворюваннями. Що ще? Безліч лікувальних установ, які комплектуються новими суперприладами, і аптеки з достатком «найчарівніших» патентованих ліків. Але, з одного боку, величезне число людей відчувають себе погано, а в поліклініках і лікарнях, куди вони звертаються, жодних хвороб у них не знаходять, з другой– немало випадків, коли хвороба відома, але медицина практично безсила. До таких хвороб відносяться псоріаз, екзема, нейродерміти, алергії, бронхіальна астма, простатит, ішемічна хвороба серця, енцефалопатії, важкі анемії, неврози і виразкова хвороба, проблеми потенції у чоловіків, безпліддя, мастопатии і міоми у жінок, епілепсія, облітеруючий эндартериит і багато інших.

Офіційна медицина стала « медициною хвороб», але не «медициною здоров'я». Не зробити людину здоровою, а зняти гострий біль, заглушити загострення хвороби– в цьому, по суті, полягають її завдання і цим фактично обмежуються її можливості.

На жаль, багатолітнє безроздільне панування такого підходу до здоров'я привело до того, що в сучасній медицині ставу робиться не на мислення лікаря а на прилади і фармацевтичну промисловість, до розділення людини по кабінетах вузьких фахівців. Звичайно, криза сучасної медицини як «медицини хвороб» не зменшує її досягнень, а також не означає необхідності вузької спеціалізації. Але збереження методології і технології офіційної медицини в сьогоднішньому вигляді заводить її в безвихідь.